понеділок, 18 січня 2016 р.

Щаслива родина - щаслива дитина



 Родина - це природний осередок  найглибших  людських  почуттів, де дитина засвоює основи моралі серцем і душею, коли розвиваються почуття доброти, чуйності, совісті, правдивості, любові до всього живого. Батьки - головні природні вихователі дитини. Основний чинник  у формуванні особистості - це виховний клімат сім'ї.. Рідна домівка - не тільки місце притулку, дах над головою, а й родинне вогнище, місце захисту від життєвих  негараздів.
    Настав час, коли необхідно рішуче повернутися до української  родинної педагогіки, до відродження традиційного статусу української родини з її подружньою вірністю, любов'ю до дітей і відданістю святому обов’язку  їх виховання; повагою до батьків і материнським покликанням жінки.

Батьки і діти! Діти і батьки!

Нерозділиме і довічне коло

Ми засіваємо житейське поле

І не на день майбутній - на віки

Між нас не ляжуть вирвані роки

Бо наша кров пульсує в нашій долі

Батьки і діти! Діти і батьки!

О, не діліться ви на спільнім полі,-

Все ж наше - од краплини - й на віки,

До вічної Тарасової муки -

Передаємо дітям і онукам,

І не на день майбутній- на віки!

Батьки і діти! Діти і батьки!

Нерозділиме і довічне коло...



ЗАКОН УКРАЇНИ "ПРО ОСВІТУ"  (витяг)


Стаття 59. Відповідальність батьків за розвиток дитини

  1. Виховання в сім'ї є першоосновою розвитку дитини як  особистості
2. На кожного з батьків покладається однакова відповідальність за виховання, навчання і розвиток дитини
 3. Батьки та особи, які їх  замінюють зобов'язані:


  •   Постійно дбати про фізичне здоров'я психічний стан дітей, створювати належні умови для розвитку їхніх природних здібностей.
  •  Поважати гідність дитини, виховувати працелюбність, почуття доброти, милосердя, шанобливе ставлення до України, рідної мови, культури, сім'ї, повагу до національних, історичних, культурних цінностей інших народів.
  • Сприяти одержанню дітьми освіти у закладах освіти або забезпечувати домашню освіту відповідно вимог до її змісту, рівня та обсягу.
  •  Виховувати повагу до законів, прав, основних свобод людини.


 Стаття 60.  Права батьків.
 Батьки або особи які їх замінюють, мають право:


  • Вибирати заклад освіти для неповнолітніх дітей.
  • Обирати і бути обраними до органів громадського самоврядування в закладах освіти.
  •  Звертатися до органів державного управління освітою з питань навчання, виховання дітей.


СІМ БАТЬКІВСЬКИХ ЗАПОВІДЕЙ
1.    Не вважайте дитину своєю власністю - вона Божа.
2.    Любіть її такою, якою вона є, навіть якщо вона не надто талановита, не в усьому досягає успіху.
3.    Не очікуйте, що вона виросте саме такою, якою хочете ви, --- допоможіть їй стати собою.
4.    Запам’ятайте: найголовніший ваш обов’язок-розуміти і втішати. Ви -- не суддя, не приклад для наслідування, а людина, на грудях якої можна.виплакатись і у п'ять, і в п’ятдесят років
5.    Не переймайтесь якщо не можете чогось зробити для сина чи доньки. Найгірше, якщо можете, але не робите.
6.    Усвідомте: для дитини зроблено замало, якщо зроблено не все.
7.    Не очікуйте на вічну вдячність: ви дали життя своїй дитині, вона віддячить вашим онукам.
                               Пам'ятка для батьків
                  Якою Ви повинні відпускати дитину до школи


  •  Учень повинен приходити до школи чистим із чистими руками, шиєю, обличчям. Нігті на руках  повинні бути коротко обрізані, волосся охайно розчесане.
  • Учень повинен одягатися в чисту, охайну  учнівську форму. Взуття повинно бути начищеним, чистим.
  • Учень повинен мати при собі чисту носову хустку.


 Що повинно бути у портфелі:



  • У портфелі мають бути акуратно складені речі, потрібні для занять на цей день.
  • Книжки слід обгорнути. На обгортці має бути напис: предмет, прізвище учня, клас та назва школи.
  • Щоб зошити мали охайний вигляд, потрібно класти їх в папку.
  • Олівці, ручки покладіть у пенал.
  • Стежте за тим, щоб звечора все було готове до навчального дня і в портфелі не було нічого зайвого.

Виконуємо домашнє завдання

1.     Учень упорядковує своє робоче місце, свій стіл для навчальних занять чи місце, відведене йому за спільним столом.
2.     За записами у щоденнику встановлює, що саме йому задали.
3.     Готує потрібні підручники та приладдя.
4.     Згадує навчальний матеріал, який пояснював учитель на уроці.
5.     Згадує вказівки вчителя щодо способів виконання вправ.
6.     Виконує роботу.
7.     Звіряє зроблене з тим, що потрібно було зробити чи часом чого не забув.
8.     Перевіряє, чи правильно виконав завдання; якщо є помилки - виправляє.
9.     Якщо це можливо, звертається до батьків або до інших старших членів сім'ї з проханням перевірити, чи розуміє він зміст прочитаної статті, чи правильно розповідає, чи навчився пояснювати розв'язання задачі.
Почуйте серцем голос Вашої дитини
  • Окрім їжі, дайте мені теплосердечність, безпечний спокій і вашу любов.
  • Дозвольте втішатися моїми замислами у цьому дивному світі постійних  змін.
  • Дозвольте у міру моїх сил сідати, соватись, ставати, ходити, бігати, лазити, стрибати.
  • Не кажіть, що я співаю, бавлюся чи експериментую "забагато", "задовго", "часто".
  • Дозвольте мені ставити питання і отримувати чесні відповіді, а також експериментувати, шукати і досліджувати.
  •  Не карайте мене, коли я і так переживаю через невдачу, сама ж бо невдача є вже карою для мене.
  •  Говоріть до мене очима, серцем, посмішкою, вашими руками: ваші слова не завжди мені зрозумілі.
  •  Нехай довкола мене живуть гарні ніжні і лагідні люди.
  •  Нехай тут панує мир -- передумова мого розвитку.
  • У вашій хаті відпустіть мені у власність один куточок, частину вашої уваги і вашого часу.
  •  Навчіть мене розуміти і відчувати красу, тішитися і радіти з усього, хоча б і найбільшої дурнички.
  •  Підтримуйте і заохочуйте мене до праці, навіть тоді, коли я роблю сотню помилок.
  •  Будьте терплячі до мого безладдя, я ж  бо є тільки дитиною і учнем.
  • Надайте і мені частину відповідальності виміряну до моїх сил і моїх можливостей.
  •  Навчіть мене брати участь у забавах, заняттях, у праці.
  • Зробіть так, щоб я відчував свою значимість і потрібність для вас, своє місце у планах родини і школи
  • Будьте до мене доброзичливими, лояльними, щоб я навчився так само віддячувати іншим людям.
  •  Покажіть, як дотримуватися обіцянки і даного слова.
  •  Нехай ніколи не боятимуся витратити вашу любов.
  •  Не кидайте мені ваших острахів і переляків.
  • Допоможіть мені потроху перемагати біль, марні забаганки, тішитися майбутніми радощами.
  • Навчіть мене рівноваги, коли ви на мене гніваєтеся; не боятися вашого гніву, коли він справедливий і виправданий.
 Поради батькам, як оцінювати шкільні "успіхи" своїх дітей

  Правило1:заспокойтеся. Сконцентруйте свою увагу на диханні: 1,2...10...Відчуйте спокій, рівновагу. Згадайте про свої колишні "успіхи". "Постійте в черевиках" своєї рідної дитини. Пам'ятайте, спілкуватися в люті, роздратуванні - все одно, що включити в автомобілі "газ" і натиснути на гальма.
  Правило2:не поспішайте. Старий, вічний педагогічний гріх. Ми очікуємо від дитини "все й одразу". Ми вимагаємо негайних успіхів, іноді не отримуємо їх, але при цьому навіть не уявляємо, як нашкодили. Нам потрібно, щоб дитина вчилася сьогодні добре, ми примушуємо її - вона вчиться, але стає "зубрилкою" і ненавидить учення, школу, а може й... вас.
Правило3:безмежна любов. Ви любите свою дитину, незважаючи на її "успіхи" у школі. Вона відчуває вашу любов, і це допомагає їй бути впевненою в собі і подолати невдачі.
 Правило4: не бийте лежачого. "Двійка", а для когось і "вісім" -- достатнє покарання, тому недоцільно карати. Дитина очікує від батьків не докорів, а спокійної допомоги.
 Правило5: щоб позбавити дитину недоліків, намагайтеся вибирати той, якого ви найбільше хочете позбавитися, і говоріть тільки про нього.
Правило 6: головне – хваліть виконавця, а критикуйте невиконання. Дитина схильна будь-яку оцінку сприймати глобально,  вважати, що оцінюють всю її особистість. У ваших силах допомогти відокремити оцінку її особистості від оцінки її роботи.
Правило 7: найважче: оцінка повинна порівнювати  сьогоднішні   успіхи дитини з її власними вчорашніми, а не тільки з державними нормами оцінювання та успіхами-неуспіхами сусідського Івана.
Правило 8: не скупіться на похвалу: будуючи стосунки з власною дитиною, не орієнтуйтеся тільки на шкільні оцінки. Немає такого двієчника, котрого немає за що похвалити.                                                         
Правило 9: виділіть у морі помилок острівок успіху, на якому може триматися, укорінюватися дитяча віра в себе і в успіх своїх навчальних зусиль. Оцінювати дитячу працю потрібно досить індивідуально, тактовно.
Правило 10: ставте перед дитиною досить конкретні та реальні цілі, і вона спробує їх досягти. Не спокушайте дитину цілями, яких неможливо досягти.
Правило 11: не рвіть останню нитку. Досить часто дорослі вимагають, щоб до занять улюбленою справою (хобі) дитина виправила свою успішність у навчанні. У ряді випадків така заборона має стимулюючий характер і справді спонукає дитину до навчання. Але буває це тоді, коли справи з навчанням ще не дуже запущені і до нього ще є інтерес. Якщо ж зацікавленості вже нема, а в дитини є хобі, сфера живого інтересу, то треба не забороняти, а всіляко підтримувати, бо це саме та ниточка, за яку можна "витягнути" дитину до активного життя у навчанні.
Пам'ятка батькам від дитини 
25 дитячих прохань
  •  не розбещуйте мене, цим ви мене псуєте. Я дуже добре знаю, що не обов’язково надавати мені все, що я вимагаю. Я просто випробовую вас;
  • не бійтесь бути вимогливими зі мною. Я надаю перевагу саме такому підходу. Це дозволяє мені визначитись;
  • не покладайтесь на силу у стосунках зі мною. Це привчить мене до того, що вважати слід лише на силу. Я  відгукнусь з більшою готовністю на ваші ініціативи;
  • не будьте непослідовними. Це збиває мене з пантелику і змушує вперто намагатися у всіх  випадках залишити останнє слово за собою;
  • не давайте обіцянок, яких ви не зможете виконати - це похитне мою віру у вас;
  • не піддавайтеся на мої провокації,коли я кажу або роблю  щось тільки для того,щоб роздратувати вас. А то надалі я намагатимуся досягти ще більших перемог;
  • не засмучуйтесь занадто від моїх слів:" Я вас ненавиджу. "Я не це маю на увазі. Я просто хочу, щоб ви пошкодували за тим,що мені зробили;
  • не змушуйте мене почувати себе меншим, ніж я є насправді. Я відіграюся над вами за те,ставши плаксою;
  • не робіть для мене і за мене те, що я у змозі зробити сам: я використовуватиму вас як обслугу;
  • не вимагайте від мене пояснень, навіщо я це зробив. Я інколи і сам не розумію, чому зробив так, а не інакше;
  • не піддавайте надто великому іспитові мою чесність: заляканий, я легко перетворюся на брехуна;
  • не дозволяйте моїм "поганим звичкам" притягувати до мене надмірну частку вашої уваги.Це тільки надихне мене на їх продовження;
  • не нарікайте на мене у присутності сторонніх  людей. Я зверну більше уваги на ваше зауваження, якщо ви скажете мені все спокійно віч - на - віч;
  • не намагайтеся обговорювати мою поведінку у самий розпал конфлікту. За деякими об’єктивними причинами мій слух притупляється в цю мить, а бажання співпрацювати з вами зникає. Буде нормально, якщо ви зробите якісь кроки, але давайте поговоримо про це пізніше;
  •  не намагайтеся читати мені нотації. Ви будете здивовані, дізнавшись, що я чудово розумію, що таке "добре" і "погано".
  •  не змушуйте мені відчувати, що мої провини - смертельний гріх: я повинен навчитися робити помилки без відчуття, ніби я ні на що не придатний;
  •  не забувайте,що я люблю експериментувати:саме так я пізнаю світ, тому, будь ласка,змиріться з цим;
  •  не захищайте мене від наслідків моїх власних помилок: я вчуся на власному досвіді; 
  •  не намагайтеся здихатися мене, коли я ставлю відверті запитання: якщо ви не будете давати на них відповіді, я шукатиму інформацію на стороні;
  •  ніколи не натякайте, що ви досконалі і безгрішні: це дає мені відчуття марності спроб зрівнятися з вами;
  •  нехай мої страхи не викликають у вас надмірного хвилювання, інакше я буду лякатися ще більше: покажіть мені, що таке мужність;
  •  не забувайте, що я не можу успішно розвиватися без розуміння і підбадьорювання, але похвала, коли вона чесно отримана, іноді все ж забувається, а прочуханка, здається, ніколи;
  •  ставтеся до мене так, як ви ставитесь до своїх друзів. Тоді я також стану вашим другом.
  •  я вчуся, наслідуючи приклади, а не під впливом критики,
  •  і, крім того, я вас так сильно люблю. Будь ласка, ставтеся до мене з такою ж любов' ю.
Тест
Які ми батьки?
 (Перевірте себе, відповівши на запитання: так, ні, іноді.За кожну позитивну відповідь   нарахуйте собі 2 бали,за відповідь "іноді" - 1, за негативну - 0.)
 
  1. Чи стежите ви за статтями в журналах, програмах телебачення та радіо  на тему виховання? Чи читаєте час від часу книги на цю тему?
  2. Ваша дитина вчинила провину.Чи замислюєтеся ви в такому разі, що її поведінка  може бути результатом вашого виховання?
  3. Чи одностайні ви з вашим чоловіком (дружиною ) у вихованні ваших дітей?
  4. Якщо дитина пропонує свою допомогу, чи приймете ви її, якщо навіть при цьому справа буде затримуватися, а то й зовсім зупиниться?
  5. Чи використовуєте ви форму заборони або наказу тільки тоді, коли це дійсно необхідно?
  6. Чи вважаєте ви, що послідовність є одним із основних  педагогічних  принципів?
  7. Чи усвідомлюєте ви, що середовище, яке оточує дитину, на неї істотно впливає?
  8. Чи знаєте ви, що спорт і фізкультура мають велике значення для гармонійного розвитку дитини?
  9. Чи зумієте не наказати, а попросити про що-небудь свою дитину?
  10. Чи неприємно вам відмовити дитині фразою на зразок: «У мене немає часу» або «Почекай, поки я закінчу роботу»?
      Менше як  6 балів. Про справжнє виховання ви маєте досить віддалене уявлення.І хоча кажуть,що почати ніколи не пізно, радимо не сподіватися на цю приказку й, не гаючи  часу, братися до підвищення своєї освіти в цій галузі.
     Від 7 до 14 балів. Ви не робите великих помилок у вихованні,але все-таки в чомусь над собою і своїми підсумками в цій галузі варто було б замислитися. Почати можна з того, що найближчий вихідний присвятити дитині, забути на час про приятелів і виробничі проблеми. І, будьте певні, діти вас цілком за це винагородять.
    Більше, як 15 балів. Ви цілком справляєтеся зі своїми батьківськими обов’язками, однак, чи не вдається дещо трішки поліпшити?


Немає коментарів:

Дописати коментар