Принципи виховання – керівні
положення, які відображають загальні закономірності процесу виховання і
визначають вимоги до змісту, організації і методів виховного впливу.
Суспільна спрямованість виховання
– виховна діяльність має спонукати вихованців до участі в житті суспільства вже
під час навчання. Важливими аспектами цього принципу є необхідність формування
у вихованців національної свідомості, любові до свого народу, його традицій,
історії, культури.
Зв’язок виховання з життям – виховання повинно мати зв’язок з можливими умовами і вимогами подальшого життя людини, що буде сприяти її адаптації, самореалізації у відповідних життєвих умовах. Складовими такого виховання є розвиток духовності особистості, соціальної, психологічної, комунікативної, професійної компетентностей.
Виховання у праці – передбачає
усвідомлення вихованцями того, що праця – єдине джерело задоволення
матеріальних і духовних потреб людини, фактор всебічного розвитку,
самоактуалізації особистості.
Опора на позитивне у вихованні –
виховання передбачає опору вихователя на хороше в людині, його довіру до
здорових намірів і прагнень вихованця. Зосередження тільки на негативних рисах
характеру і поведінки дитини заважає формуванню позитивних рис особистості,
адже лише дорікання вихованцю за недоліки, бачення в ньому тільки негативного
створює у нього однобоке уявлення про себе, про свої людські якості, впливає на
людську гідність.
Гуманізація виховання –
передбачає створення умов для розвитку кращих якостей людини, сприяє вихованню
гуманної особистості. Важливими аспектами гуманізації виховання є гуманізація
взаємин між вихователем і вихованцем, повага до особистості вихованця,
розуміння його запитів, інтересів, довіра до нього.
Особистісно орієнтований підхід у
вихованні – передбачає ставлення вихователя до вихованця як до особистості,
допомогу вихованцеві у самоусвідомленні себе особистістю, у виявленні,
розкритті його можливостей, становленні самосвідомості, самореалізації і
самоствердженні. Важливим аспектом особистісно орієнтованого виховання є
реалізація принципів педагогіки співробітництва.
Виховання через самовиховання –
спрямованість виховного процесу, результатом якого повинно бути усвідомлення
вихованцем необхідності самовиховання як головного фактора розвитку, реалізації
особистості, а також систематичної і цілеспрямованої діяльності людини
орієнтованої на формування і розвиток позитивних якостей, на її самореалізацію,
самоактуалізацію.
Єдність та цілісність виховного
процесу – досягнення виховної мети є наслідком єдності педагогічних вимог
закладу освіти, сім’ї, громадськості, направлених на оптимальне поєднання всіх
принципів виховання з огляду на умови, в яких відбувається виховний процес.
Важливо також забезпечити гармонічну взаємодію загальнолюдських і національних
(народність, природовідповідність, культуровідповідність) принципів виховання.
Важливим фактором розвитку і
формування особистості є самовиховання.
Самовиховання – свідома,
цілеспрямована та самостійна діяльність особистості, що виникає в результаті її
взаємодії з середовищем і впливає на її розвиток та вдосконалення.
Активізація самовиховання
прискорює процеси переходу зовнішніх вимог до особистості у внутрішні
регулятори її поведінки та діяльності. Специфічною особливістю цього фактора є
те, що самовиховання – це свідома діяльність людини, спрямована на вдосконалення
самої себе, на вироблення у себе позитивних якостей, звичок і подолання
негативних. У зв’язку з цим самовиховання виступає як найкраща форма виявлення
індивідуальних особливостей людини, шлях розвитку її індивідуальності.
Самовиховання поєднане з вихованням.
Воно не тільки залежить від нього, не тільки є його продуктом, але й само
впливає на цей процес. Успіхи виховання значною мірою залежать від організації
самовиховання. Тому справедливо було б сказати: тільки те виховання добре, яке
переходить у самовиховання.
Самовиховання має величезні
потенційні можливості у розвитку та формуванні особистості, оскільки є проявом
її внутрішньої активності. Підтвердженням цьому є життя видатних людей.
Самовиховання допомагає повніше розкрити і реалізувати резерви людського
організму, які досить важко зразу пізнати. Все це дає підстави розглядати
самовиховання як важливий фактор розвитку і формування особистості.
Основні поняття і ключові слова:
принципи виховання, самовиховання.
Немає коментарів:
Дописати коментар