понеділок, 13 липня 2015 р.

Виховна година на тему: «Вибери життя»



(Демонстрація слайду № 1).
Мета: Допомогти учням зрозуміти суть та цінність життя; розвивати в учнів уміння бачити в життєвих негараздах тільки тимчасові труднощі і бажання долати їх.
Пролог: (Демонстрація слайду №2).
1-й учень: Ми вибираємо життя, вони смерть. Ми пишемо листи, вони передсмертні записки. Ми будуємо плани на майбутнє, у них… у них немає майбутнього. Здається, що ми і вони – з різних світів. Як сильно потрібно змінитися людині, щоб зробити цей крок? Усього лише крок. Вони не були народжені самовбивцями, але померли з цим клеймом.
Слово вчителя: Спостерігаючи як трава прориває панцир асфальту і пробивається до сонця, мимоволі дивуєшся силі життя, яка таїться в ній. Це прагнення жити в будь-якій ситуації, властиво всьому живому. Живим істотам не властиво припиняти своє життя мимоволі. І лише вершина всіх земних творінь – людина – інколи здійснює вбивство самої себе.
Чому загальний закон виживання всього живого раптом перестає діяти, коли мова заходить про людину. (Демонстрація слайду №3).
2-й учень: Людина – єдина з усіх живих істот, яка для продовження життя потребує не тільки задоволення своїх потреб. Їй необхідні свідомість життя і існування ідеалів, до яких вона прагне. І якщо трапляється крах цих ідеалів, то пропадає сенс, заради якого вона живе. Коли людина не знаходить в собі сил вийти з цієї кризи або перетерпіти її, розв’язка буває страшною – життя, позбавлене сенсу, може викликати у людини бажання припинити своє фізичне існування. (Демонстрація слайду №4).
Класний керівник: Суїцид (самогубство) — свідоме самостійне позбавлення себе життя, спричинене своєю безпосередньою, умисною і бажаною дією. (Демонстрація слайду №5). Думка закінчити життя самогубством з’являється тоді, коли людина не бачить виходу. У кожного свої причини, але усі вони через проблеми: страх перед покаранням, душевна біль, сімейні розчарування, потяг, грошові потреби, перенасиченість життям, фізичні хвороби, та найбільш провідне місце відноситься причинам, які нам не відомі. (Демонстрація слайду №6).
Інколи ті причини важливі інколи не дуже. В такі моменти відчуваєш себе настільки погано, що здається ніби душа розривається на маленькі кусочки, а в серце вганяють гострий ніж і повільно прокручують...Погано.... Боляче...Та біль то ознака життя, ознака того, що ти ще здатен щось відчувати... але настає момент коли перестає боліти, і тоді приходять депресія під руку з суїцидом. (Демонстрація слайду №7). Вони починають нашіптувати тобі на вухо про безвартість твого життя, полегшення для інших людей коли ти відійдеш і нарешті неспроможність виправити помилки... (Перегляд кліпу «Прыгай вниз»). (Демонстрація слайду №8).
Класний керівник: В Україні факт самогубства посідає одне із перших місць. (Демонстрація слайду №9). Тому для нашої держави дата «10 вересня» (Всесвітній день запобігання самогубствам) має таке ж важливе значення, як і «1 грудня». (Демонстрація слайду №10). Самогубство, як правило, не є наслідком бажання померти. Просто інколи людині здається, що їй не здолати тягар проблем і труднощів, що навалилися. Така людина бажає тільки позбавитися від безвихідності, при цьому помилково передбачаючи, що єдина дорога – самогубство. Послухайте оповідання, яке має назву «Я померла». (Усі присутні слухають аудіозапис оповідання. Слайд 11).
Класний керівник: Ось така гірка історія…Я хочу звернутись до своєї групи. Уявіть будь-ласка, себе психологом, батьками дівчинки, хорошими друзями і просто випадковими перехожими. Що б ви сказали цій людині, що стоїть на грані відчаю?
3-й учень: Я вважаю, що насамперед потрібно почути дівчину. Більшість таких людей говорять про свої проблеми, безвихідь і бажання піти з життя. Просто часто оточуючі не звертають на подібні висловлювання уваги. Я старатимусь допомогти будь-яким методом.
4-й учень: Я буду сперечатись із нею. Говорити з нею. Дам їй відчути, що вона потрібна, не байдужа, постараюсь запевнити її, що будь-які рани з часом заживуть.
5-й учень: Якщо відчуватиму близьку небезпеку, залишатимуся поруч, до тих пір, допоки її настрій не зміниться.
Класний керівник. Молодці ви у мене. Сильні духом. Надзвичайно важко говорити увечері із другом, а вранці проснутись від телефонного дзвінка, після якого ви зрозумієте, що такої близької вам людини уже немає… Тому, я хочу вас сьогодні ознайомити із ознаками, які притаманні людині-суїциденту. Вони поділяються на три категорії. А саме: словесні, поведінкові та ситуаційні. (Демонстрація слайдів №12).
Людина, що готується вчинити самогубство, часто говорить про свій душевний стан. Він або вона можуть: (Демонстрація слайду №13).
Прямо і явно говорити про смерть: «Я збираюся накласти на себе руки»; «Я не можу так далі жити».
Натякати на свій намір: «Я більше не буду ні для кого проблемою»; «Тобі більше не доведеться за мене хвилюватися».
Багато жартувати на тему самогубства.
Виявляти нездорову зацікавленість питаннями смерті. При поведінкових ознаках людина буде: (Демонстрація слайду №14).
Роздавати іншим речі, що мають велику особисту значущість, остаточно упорядковувати справи, миритися з давніми ворогами.
Демонструвати радикальні зміни в поведінці, такі як:
- їсти занадто мало або занадто багато;
- стати неохайним;
- пропускати заняття, не виконувати домашні завдання, уникати спілкування з однокласниками; проявляти дратівливість, похмурість; мати пригнічений настрій;
- замкнутися від сім’ї і друзів;
- бути надмірно діяльним або, навпаки, байдужим до навколишнього світу; відчувати поперемінно то раптову ейфорію, то напади відчаю.
Ситуаційні ознаки: (Демонстрація слайду №15).
Як тільки вам попала у поле зору одна із перерахованих ознак, бийте у сполох. Необхідно приходити на допомогу. Ось декілька порад для допомоги людині, що задумала вчинити суїцид: (Демонстрація слайду №16).
Давайте візьмемо по аркушу паперу, і напишемо на ньому декілька причин, чому варто залишатись у цьому світі. Та покладемо їх у конверт життя. (Під час роботи учнів звучить пісня «Ти не один»). Демонстрація слайду №17
Ось так. Бережіть свій вибір, та пам’ятайте: дитя, що зробило крок, вже не зупиниться. Воно падатиме, але вставатиме. Якби дитя після болю падіння не вставало, то воно би не навчилось впевнено ходити. Наші життєві невдачі – це падіння. Після них треба вставати і, отримуючи досвід подолання страждань, впевнено іти далі. Як би нам не було погано, завжди знайдеться людина, якій ще гірше, яка потребує нашої допомоги і підтримки. Ми потрібні іншим людям: нашим рідним, близьким і навіть незнайомим. Не забувайте про це. Будьте уважні до оточуючих. Життя це не тільки веселощі, але іноді і скрута, і сум. Але це все мине, і на небосхилі вашого життя знову засяє сонце.

Немає коментарів:

Дописати коментар