Конфлікт… що робити?

 

Відкрита виховна година

«Конфлікт… що робити»

Розробила:

Майстер-вихователь

Сова З.А. (2010)

 Мета: ознайомити учнів з правилами вирішення конфліктів. Поняття конфлікт. Вирішення різних життєвих ситуацій. Формування в учнів кращих людських якостей: доброта, толерантність, терпіння, співчуття, розуміння.

Обладнання: на дошці написані вислови поетеси Ліни Костенко:

  І в житті, як на полі мінному,

  Я просила в цьому сторіччі

  Хоч би той магазинний мінімум:

  Люди, будьте взаємно ввічливі!

  І якби на те моя воля,

  Написала б я крізь курсивами:

  Так багато на світі горя,

  Люди, будьте взаємно красивими!

         Що так часто приносить біль? Чого бояться і намагаються уникати люди? Без чого неможливе спілкування? Мабуть, без конфліктів, їх безліч…

Твій підлітковий вік – період, коли ти стаєш дорослішим; період, коли в твоє життя входить багато нового і цікавого; входять нові звички і заняття, нові люди.

Але крім хороших переживань, тебе, на жаль, можуть очікувати й прикрощі. Щоб цих прикрощів було якомога менше, тому необхідно багато чому навчитися і багато чого дізнатися. Бувають ситуації, коли ти не знаєш, що робити.

            Слово « конфлікт» латинського походження. В перекладі означає зіткнення протилежних інтересів, цілий, потреб, думок, різних позицій. Це процес загострення боротьби двох чи більше сторін учасників конфлікту під час розв’язання значимої для всіх проблеми.

            Конфлікт – це норма, тут нічого не можна змінити. Людина приречена на конфлікти з перемогою для життя.

            Як же зберегти спокій, дружбу, улюблену справу, благополуччя в таких складних ситуацій?

 

            Конфлікт не завжди відіграє негативну роль. Нерідко дезорганізація, втрата попередньої рівноваги зумовлюють пошук рішень, перехід взаємовідносин у колективі до нової оптимальної якості.

            Конфлікт постає як реакція на несприятливі ситуації, що травмують особистість, як перешкода у досягненні будь-якої мети. Виявляючи себе як один із засобів самоствердження, він діє дезінтегруючи в людських стосунках. Тому його вважають одним із крайніх засобів регулювання міжособистісних стосунків.

            На етапі виникнення конфлікти бувають: стихійні, заплановані, спровоковані, ініціативні. Під час їх розвитку – короткочасні, тривалі, затяжні. На етапі усунення – керовані, погано керовані і не керовані.

      

Конфлікти бувають різних масштабів: від невеликих суперечок до військових дій. Якщо запитати, якими словами можна описати конфлікт, люди, як правило, називають: боротьба, зло, агресія, війна, жах, ворожнеча, ненависть, удар, сльози, сум, роздратування, недовіру, біль. Конфлікт передбачає наявність, як мінімум, двох учасників. Проте люди переживають і внутрішні конфлікти. Внутрішній конфлікт – це незгода з самим собою. Якщо людина робить вибір між власними потребами, ідеалами та зовнішніми вимогами, вона ставить себе перед внутрішнім конфліктом.

       І щоб краще зрозуміти, що таке внутрішній конфлікт, давайте послухаємо притчу про змію.

Голова і хвіст змії

       Жила собі на світі змія, голова і хвіст якої весь час сперечалися між собою.

Каже голова хвостові: « Я старша. У мене є вуха, щоб чути, очі, щоб бачити, рот, щоб їсти; я рухаюся попереду всього тіла, ось чому мене потрібно вважати старшою». А хвіст відповідає: « Якщо я тобі дозволю, то ти зможеш рухатися. А що, як я тричі обмотаюся навколо дерева?» Так він і зробив. Голова не змогла шукати їжу і ледве не померла від голоду. Тоді вона сказала: « Хвіст, відпусти мене, я визнаю тебе старшим».

Почув хвіст ці слова і зразу ж відчепився від дерева. Голова каже йому: « Тепер старший ти, побачимо, як ти зможеш іти попереду». Хвіст попрямував уперед, але керував він недовго, бо на дорозі трапилася вогненна яма, змія впала у яму і загинула.

       Отже зрозумій, що:

1.     Конфлікти – це не погано і не добре. Вони просто існують. Важливо, як ти ставишся до конфлікту.

2.     Конфлікт – природний і корисний спосіб досягнення життєвих цілей.

3.     Конфліктів не варто уникати.

4.     Потрібно відрізняти справжню конфліктну ситуацію від своїх уявлень, страхів, фантазій.

5.     Не треба сприймати всі конфлікти в однаковій мірі загрозливими.

            Вирішувати конфлікти означає регулювати стосунки між людьми.

Відсутність співпраці, спілкування, поваги до особистості заважає розв’язанню суперечки і стає причиною виникнення конфліктів. Є люди, яких називають конфліктними. Конфліктність – це відсутність культури спілкування, бажання домінувати за будь-яких умов, надмірна принциповість та прямолінійність, несправедлива оцінка вчинків та дій інших, поганий настрій і дратівливість.   .

Кожна людина має власний стиль розв’язання конфлікту:

1)     Стиль конкуренції:(повна влада - керівник)

2)     Стиль уникання: (тяжка людина)

3)     Стиль пристосування ( пом’якшення ситуації, відстрочка у вирішені проблеми)

4)     Стиль співробітництва(є найважчим, зате він допомагає знайти рішення, яке найбільш задовольняє обидві сторони в складних конфліктних ситуаціях.)

5)     Стиль компромісу ( поступатися ).

       Отже розглянемо шляхи виходу з конфлікту.

       Оскільки конфлікти супроводжують нас протягом всього життя, кожного разу необхідно вирішувати, як краще вийти з конфлікту. Будь-яка конфліктна ситуація відкриває для тебе декілька можливостей.

1.     Дати відсіч:

-   коли іншого вигляду немає, це є питання життя і смерті;

-   це є питання першочергового значення.

Даючи відсіч, ти повинен знати і глибоко відчувати, що ти маєш право захищати своє життя. при цьому ніколи не давай відсіч тому, кому нічого втрачати. Тоді шукай іншого виходу.

2.          Відступити:

Якщо ти обрав шлях відступу, роби це чітко і використовуй своє право залишатися поза руйнівним чи неприємним для тебе оточенням.

3.Вести переговори:

Обираючи цей шлях, ти не даєш відсічі, але і не відступаєш.

Переговори доцільні тоді, коли немає потреби бути переможцями, а  є можливість знайти шлях для взаємних позитивних змін.

4.Удаватися до обману:

Обман дає можливість виграти час, але не вирішує саму проблему.

Не обманюй себе, вважаючи, що обман це остаточне рішення.

5.Нічого не робити:

Цей шлях підходить тоді, коли потрібний час зрозуміти і розібратися, що ж саме відбувається і що стоїть за нападом на тебе.

Краще не робити нічого, аніж визнати напад вартим уваги.

 Способи розв’язання конфлікту.

1)           Ухилення – конфлікт не розв’язується.

2)           Поступливість – перемога без будь-якого опору.

3)           Боротьба або конкуренція – кожен учасник прагне перемоги.

4)           Компроміс – це найбільш ефективний тип поведінки, що веде до взаємної перемоги.

5)Співпраця – сторони ведуть активну участь у розв’язанні конфлікту.

Отже, будь-яка конфліктна ситуація вимагає від тебе вибрати спосіб відповіді.

 Часто люди обирають якийсь один спосіб реагування і через деякий час стають жертвами своїх нападників.

       Будемо продумувати свою реакцію в кожному випадку.

       І при бажанні завжди можна знайти вихід.

А зараз ми послухаємо ще одну притчу і дамо відповідь як це  важливо правильно слухати.

Як важливо правильно слухати?

У давні часи відправив один цар гінця до сусіднього царя. Гінець запізнився. Він швидко забіг у тронний зал, і, задихаючись від бігу, почав переповідати слова свого володаря:

- Мій володар…велів сказати вам, щоб ви дали йому… голубого коня із чорним хвостом… А якщо ви не дасте такого коня, то…

- Не хочу більше слухати! – перебив цар гінця. – Перекажи своєму цареві, що немає в мене такого коня, а якби був, то я…

Тут він захлинувся, а гонець, почувши такі слова від царя, який був другом його володаря, злякався, вибіг із палацу, скочив на свого коня і помчав доповісти своєму цареві про зухвалу відповідь.

Коли цар почув таке донесення, то страшенно розлютився й оголосив сусідньому цареві війну. Довго тривала війна. Багато крові пролилося, багато земель було спустошено; дорого обійшлося це обом сторонам. Нарешті обидва царі, залишившись із порожніми скарбницями і виснаженими військами, згодилися на перемир’я.

Коли вони почали переговори, другий цар запитав першого: « Що ти хотів сказати своїми словами: « Дай мені голубого коня з чорним хвостом , а якщо не даси, то …»?- « … пошли коня іншої масті». Це і все. А ти, що хотів сказати своєю відповіддю: « Немає в мене такого коня, а якби був, то я …»?- «… обов’язково послав би його в подарунок своєму доброму сусідові». Оце і все.

       Тож відповідаємо на питання: «Що робити… щоб навчитися слухати і чути.» А тепер на завершення нашої бесіди давайте запам’ятаємо кілька порад, які допоможуть у спілкуванні з іншими людьми.

Пам’ятай!

  Найважливішим є саме перший крок. Тому, якщо ти хочеш познайомитися чи помиритися, йди першим на зустріч людині, не чекай і не думай, що це повинно зробити вона.

1. Посміхайся! Твоя посмішка свідчить про добрі наміри.
2. Частіше називай ім’я співрозмовника. Для кожного звук власного імені найсолодший і найважливіший звук людської мови.
3. Проявляй щиру зацікавленість.
4. Інтонацією, виразом обличчя, позою покажи зацікавленість.
5. Намагайся знайти цікаву тему для розмови. Розмова « ні про що», про футбол, про погоду, фільм теж може дати хороший результат. Важливо те, що контакт уже відбувся.
6. Налаштовуйся на людину, уважно слухай її. Слухати набагато важче, аніж говорити самому. Уважно спостерігай за іншими, намагайся якомога глибше зрозуміти повідомлення ( те, про що говорить інший), запам’ятовуй почуте, перед тим як дати відповідь.
7. Слова не обов’язково  найважливіші елементи повідомлення. Ми спілкуємося навіть тоді, коли мовчимо.
8. Будь відкритим, випромінюй тепло, і воно повернеться до тебе.

А зараз для закріплення почутого проведемо рольову гру «Пілот і пасажири».

А на завершення нашої бесіди ми зрозуміли, що потрібно вибирати собі хороших і мудрих друзів. Хто з мудрим спілкується, мудрішає сам. Разом зі своїми друзями ви сила, яка може вистояти і перебороти труднощі. Всім нам хочеться, щоб діти, молодь не повторювали наших помилок: були надійно захищені від негараздів, від образ; мали б можливість радісно і з гідністю жити і шукати сенс свого життя на землі. Адже всі ми хочемо бути сильними,  красивими, розумними, здоровими і щасливими.