Сучасні педагогічні технології у виховній практиці (пам'ятка)

Нинішня ситуація переносить акценти виховної діяльності на особистісні зусилля, життєве проектування і творення з боку самої людини. Саме тому поряд з традиційними формами і методами виховної роботи активно впроваджуються інноваційні.

Поняття «інновація» в перекладі з грецької означає «оновлення», «новизна», «зміна», з’явилося вперше в зарубіжних дослідженнях ХІХ ст. в техніці. В Україні на початку 90-х років ХХ ст. взято курс на розвиток інновацій.

Інновація в освіті – це:

·   Результат творчого пошуку оригінальних, нестандартних рішень різноманітних педагогічних проблем;

·   Процес оновлення чи вдосконалення теорії й практики освіти, який оптимізує досягнення її мети.

Слово „технологія” грецького походження і означає знання про майстерність.

Педагогічна технологія  характеризує цілісний освітній процес з його метою, змістом і методами навчання. Вона може містити в собі інші спеціалізовані технології, які застосовуються в інших галузях науки і практики, - електронні, нові інформаційні технології, поліграфічні тощо. У виховній практиці нові педагогічні технології застосовують обмежено. Причини цього такі:

1. Часто ту чи іншу авторську педагогічну технологію і вченні, і практики подають описово, без чіткого пояснення всіх етапів і взаємозв’язків, що ускладнює її застосування для вчителя;

2. У вчителя досі існує психологічний бар’єр до всього нового, інноваційного;

3. Недостатня, поверхова обізнаність учителів з новими педагогічними технологіями і, зокрема, з їх різноманітністю;

4. Невміння вчителя проектувати свою діяльність;

5. Запровадження нової для вчителя технології потребує додаткового часу для підготовки.

    Коротка характеристика основних педагогічних технологій:

Особистісно зорієнтовані: Технології, в центрі яких є особистість учня, його самобутність, самоцінність.

Мета: створення умов для розвитку пізнавальної активності учнів.

    Завдання:

-   розвинути індивідуальні, пізнавальні здібності кожного учня;

-   допомогти особистості пізнати себе, самовизначитись та самореалізуватись.

Розвивальні: Технології, у ході яких кожен учень повинен самостійно або з допомогою вчителя осмислити матеріал, творчо застосувати його в нестандартних умовах та запам’ятати.

Мета: формування активного самостійного творчого мислення учня і на цій основі поступового переходу до самовиховання.

    Завдання: формувати особистість з:

-   гнучким розумом;

-   розвиненими потребами до дальшого пізнання та самопізнання; самовиховання;

-   певними навичками та творчими здібностями.

    Проектні: Технології, які передбачають розв’язання учнем або групою учнів якої-небудь проблеми. (по закінченні залишається слід альбом, чиста вулиця, книга, збірка тощо).

Мета: стимулювати інтерес учнів до розв’язання проблем через проектну діяльність.

Завдання:

-   навчити здобувати знання, вміння, навички самостійно та застосовувати для розв’язання практичних завдань;

-   прищепити вміння користуватись дослідницькими прийомами, збирати необхідну інформацію, вміти її аналізувати з різних точок зору, вміти робити висновки.

Розвитку критичного мислення: Технології які спрямовані на формування в учнів аналітичного мислення.

Мета: навчити сприймати інформацію так, щоб учень міг її розуміти, порівнювати з особистими знаннями, досвідом і формувати свою думку.

Завдання:

-   створити такий механізм, який постійно підтримував увагу і зацікавленість.

Інтерактивні: Технології цілеспрямованої взаємодії викладача і учнів для розв’язання педагогічних завдань, тобто для розвитку.

Мета: створити комфортні умови розвитку, навчання, за яких кожен учень відчуває свою успішність, інтелектуальну спроможність.

Завдання:

-   створити сприятливі умови для співнавчання, співвиховання, взаємонавчання, взаємовиховання;

-   формувати вміння і навички творчого мислення;

-   створити атмосферу співробітництва, взаємодії;

-   розвивати навички спілкування, вміння висловлюватись,

-   переконувати і вести дискусію.

Інформаційні:   Технології, які спрямованні на формування в учнів вміння використовувати різні види інформації та шляхи її передачі.

Мета: формувати вміння використовувати  інформацію

Завдання:

-   збільшити обсяг самостійної роботи;

-   інформаційно наситити матеріал;

-   активізувати навчальну діяльність.

    «Дальтон-технологія»: До основних завдань цієї технології відносять: забезпечення індивідуального розвитку учня; забезпечення його соціального досвіду за рахунок оволодіння навичками співробітництва, відповідальності, самостійності в пізнавальній діяльності. Дальтон-технологія побудована на трьох принципах: свободи, самостійності та співробітництва. Принцип свободи передбачає надання учню права вибору теми, місця, партнера, джерела знань, темпу, форм і засобів роботи. Але ця свобода поєднується з відповідальністю. Принцип самостійності реалізується у виборі учнем рівня самостійності пізнавальної діяльності. Принцип співробітництва проявляється у виборі партнерів (учень має право звертатися за допомогою до учнів, викладачів, батьків).

Необхідною умовою реалізації Дальтон-технології є розробка педагогом завдань творчого характеру, перелік яких необхідно запропонувати учням для вільного вибору. Кожне завдання має бути проблемою, яку учень обере для самостійного розв’язання. За формою це можуть бути завдання теоретичного або експериментального характеру, а можуть поєднувати в собі завдання обох типів. Але не залежно від цього вони мають бути дослідницькими.

Технологією передбачається можливість вільного пересування учнів по аудиторії, навіть вихід за його межі (до бібліотеки, хімічного кабінету, на подвір'я тощо).

Біоадекватна технологія: Біологічно адекватна реал-методика являє собою сукупність скоординованих дій викладача та учнів, метою яких є мотивація й активізація цілісних динамічних мислеформ. При цьому використовується системна організація фізіологічних, інтелектуальних, психічних функцій учнів. Мотивувати біоадекватний метод мислення в людини – найважливіше завдання реал-методики. Перевагами такого методу є озброєння учнів адекватними знаннями механізму мислення людини, практичним умінням працювати в системі біоадекватного мислення.

За формою дана методика – релаксаційно-активна, в якій чергуються  етапи релаксації (накопичення інформації, робота правої творчої півкулі) з етапами активності (тренування лівої півкулі: логіка, аналіз, синтез інформації). У результаті метод забезпечує ідеальну роботу структур мозку, а як наслідок – ідеальне фізичне самопочуття учня.

Етапи реал-методики: Методичні прийоми роботи мають відповідати етапам сприймання інформації: перший – репрезентація інформації, другий – сприймання інформації, третій – переробка і осмислення інформації, четвертий – подання інформації у слові, п’ятий – архівація інформації. Значна роль у методиці відводиться першому етапу, у процесі якого залучення учнів до дій супроводжується появою почуттів.

Структура заходу складається з 5 основних частин:

-   смислова зарядка – 5 хв. (активність);

-   уведення основного матеріалу – 10 хв. (релаксація);

-   обговорення, малювання, відтворення в діях, схемах, моделях тощо (активність);

-   читання, слухання тексту – 5 хв. (релаксація);

-   виконання вправ, самостійний пошук прикладів – 5 хв. (активність).

У структурі конкретного заходу кількість завдань може бути збільшена, але їх послідовність повинна плануватися у відповідності з основним правилом реал-методики – чергування активних і пасивних етапів.