Нинішня ситуація переносить акценти виховної діяльності
на особистісні зусилля, життєве проектування і творення з боку самої людини.
Саме тому поряд з традиційними формами і методами виховної роботи активно
впроваджуються інноваційні.
Поняття «інновація»
в перекладі з грецької означає «оновлення», «новизна», «зміна», з’явилося
вперше в зарубіжних дослідженнях ХІХ ст. в техніці. В Україні на початку 90-х
років ХХ ст. взято курс на розвиток інновацій.
Інновація в освіті – це:
·
Результат творчого пошуку оригінальних, нестандартних
рішень різноманітних педагогічних проблем;
·
Процес оновлення чи вдосконалення теорії й практики
освіти, який оптимізує досягнення її мети.
Слово „технологія”
грецького походження і означає знання про майстерність.
Педагогічна
технологія характеризує цілісний освітній
процес з його метою, змістом і методами навчання. Вона
може містити в собі інші спеціалізовані технології, які застосовуються в інших
галузях науки і практики, - електронні, нові інформаційні технології,
поліграфічні тощо. У виховній практиці нові педагогічні технології
застосовують обмежено. Причини цього такі:
1. Часто ту чи іншу
авторську педагогічну технологію і вченні, і практики подають описово, без
чіткого пояснення всіх етапів і взаємозв’язків, що ускладнює її застосування
для вчителя;
2. У вчителя досі існує
психологічний бар’єр до всього нового, інноваційного;
3. Недостатня, поверхова
обізнаність учителів з новими педагогічними технологіями і, зокрема, з їх
різноманітністю;
4. Невміння вчителя
проектувати свою діяльність;
5. Запровадження нової для
вчителя технології потребує додаткового часу для підготовки.