(Демонстрація слайду № 1).
Мета: Допомогти учням
зрозуміти суть та цінність життя; розвивати в учнів уміння бачити в життєвих
негараздах тільки тимчасові труднощі і бажання долати їх.
Пролог: (Демонстрація слайду
№2).
1-й учень: Ми вибираємо життя,
вони смерть. Ми пишемо листи, вони передсмертні записки. Ми будуємо плани на майбутнє, у них… у них
немає майбутнього. Здається, що
ми і вони – з різних світів. Як сильно потрібно змінитися людині, щоб зробити цей
крок? Усього лише крок. Вони не були народжені самовбивцями, але померли з цим клеймом.
Слово вчителя: Спостерігаючи як трава прориває панцир асфальту і пробивається до сонця,
мимоволі дивуєшся силі життя, яка таїться в ній. Це прагнення жити в будь-якій ситуації,
властиво всьому живому. Живим істотам не властиво припиняти своє життя мимоволі. І лише
вершина всіх земних творінь –
людина – інколи здійснює вбивство самої себе.
Чому загальний закон
виживання всього живого раптом перестає діяти, коли мова заходить
про людину. (Демонстрація слайду №3).
2-й учень: Людина – єдина з
усіх живих істот, яка для продовження життя потребує не тільки задоволення своїх потреб. Їй необхідні
свідомість життя і існування ідеалів, до яких вона прагне. І якщо трапляється крах
цих ідеалів, то пропадає сенс, заради якого вона живе. Коли людина не знаходить в
собі сил вийти з цієї кризи або перетерпіти її, розв’язка буває страшною – життя,
позбавлене сенсу, може викликати у людини бажання припинити своє фізичне існування. (Демонстрація слайду №4).
Класний
керівник: Суїцид (самогубство) —
свідоме самостійне позбавлення себе життя, спричинене своєю безпосередньою,
умисною і бажаною дією. (Демонстрація слайду №5). Думка закінчити життя
самогубством з’являється тоді, коли людина не бачить виходу. У кожного свої
причини, але усі вони через проблеми: страх перед покаранням, душевна біль,
сімейні розчарування, потяг, грошові потреби, перенасиченість життям, фізичні
хвороби, та найбільш провідне місце відноситься причинам, які нам не відомі. (Демонстрація слайду №6).
Інколи ті причини важливі інколи не дуже. В такі
моменти відчуваєш себе настільки погано, що здається ніби душа розривається на маленькі
кусочки, а в серце вганяють гострий ніж і повільно прокручують...Погано....
Боляче...Та біль то ознака життя, ознака того, що ти ще здатен щось відчувати... але настає момент
коли перестає боліти, і тоді приходять депресія під руку з суїцидом. (Демонстрація слайду
№7). Вони починають нашіптувати тобі на вухо про безвартість твого
життя, полегшення для інших людей
коли ти відійдеш і нарешті неспроможність виправити помилки... (Перегляд
кліпу «Прыгай вниз»). (Демонстрація слайду №8).
Класний керівник: В Україні факт
самогубства посідає одне із перших місць. (Демонстрація слайду №9). Тому
для нашої держави дата «10 вересня» (Всесвітній день запобігання самогубствам)
має таке ж важливе значення, як і «1 грудня». (Демонстрація слайду №10). Самогубство,
як правило, не є наслідком бажання померти. Просто інколи людині здається, що
їй не здолати тягар проблем і труднощів, що навалилися.
Така людина бажає тільки
позбавитися від безвихідності, при цьому помилково передбачаючи, що єдина
дорога – самогубство. Послухайте оповідання, яке має назву «Я померла». (Усі присутні
слухають аудіозапис оповідання. Слайд 11).
Класний керівник: Ось така гірка історія…Я хочу звернутись до своєї групи. Уявіть
будь-ласка, себе психологом, батьками дівчинки, хорошими друзями і просто випадковими перехожими. Що б
ви сказали цій людині, що стоїть на грані відчаю?
3-й учень: Я вважаю, що
насамперед потрібно почути дівчину. Більшість таких людей говорять про свої
проблеми, безвихідь і бажання піти з життя. Просто часто оточуючі не звертають на
подібні висловлювання уваги. Я старатимусь допомогти будь-яким методом.
4-й учень: Я буду сперечатись
із нею. Говорити з нею. Дам їй відчути, що вона потрібна, не байдужа, постараюсь запевнити її, що будь-які рани з
часом заживуть.
5-й учень: Якщо відчуватиму
близьку небезпеку, залишатимуся поруч, до тих пір, допоки її настрій не зміниться.
Класний керівник. Молодці ви у мене. Сильні духом. Надзвичайно важко говорити увечері із другом, а вранці проснутись
від телефонного дзвінка, після
якого ви зрозумієте, що такої близької вам людини уже немає… Тому, я хочу вас
сьогодні ознайомити із ознаками, які притаманні людині-суїциденту. Вони
поділяються на три категорії. А саме: словесні, поведінкові та ситуаційні. (Демонстрація
слайдів №12).
Людина, що готується вчинити самогубство, часто
говорить про свій душевний стан. Він або вона можуть: (Демонстрація слайду №13).
Прямо і явно говорити про
смерть: «Я збираюся накласти на себе руки»; «Я не можу так далі жити».
Натякати на свій намір: «Я
більше не буду ні для кого проблемою»; «Тобі більше не доведеться за мене хвилюватися».
Багато жартувати на тему
самогубства.
Виявляти нездорову
зацікавленість питаннями смерті. При поведінкових ознаках людина буде: (Демонстрація слайду
№14).
Роздавати іншим речі, що
мають велику особисту значущість, остаточно упорядковувати справи, миритися з давніми ворогами.
Демонструвати радикальні
зміни в поведінці, такі як:
- їсти занадто мало або
занадто багато;
- стати неохайним;
- пропускати заняття, не
виконувати домашні завдання, уникати спілкування з однокласниками; проявляти дратівливість, похмурість;
мати пригнічений настрій;
- замкнутися від сім’ї і
друзів;
- бути надмірно діяльним або,
навпаки, байдужим до навколишнього світу; відчувати поперемінно то раптову ейфорію, то напади відчаю.
Ситуаційні ознаки: (Демонстрація слайду №15).
Як тільки вам попала у поле зору одна із
перерахованих ознак, бийте у сполох. Необхідно приходити на допомогу. Ось декілька порад для
допомоги людині, що задумала вчинити суїцид: (Демонстрація слайду №16).
Давайте візьмемо по аркушу паперу, і напишемо на
ньому декілька причин, чому варто залишатись у цьому світі. Та покладемо їх у конверт
життя. (Під час роботи
учнів звучить пісня «Ти не один»). Демонстрація слайду №17
Ось так. Бережіть свій вибір, та пам’ятайте: дитя, що зробило крок, вже не зупиниться. Воно падатиме, але вставатиме. Якби дитя після болю
падіння не вставало, то воно би не навчилось впевнено ходити. Наші життєві невдачі – це
падіння. Після них треба вставати і, отримуючи досвід подолання страждань,
впевнено іти далі. Як би нам не було погано, завжди знайдеться людина, якій ще
гірше, яка потребує нашої допомоги і підтримки. Ми потрібні іншим людям: нашим рідним, близьким і навіть незнайомим. Не забувайте про це. Будьте уважні
до оточуючих. Життя це не тільки веселощі, але іноді і скрута, і сум. Але це все
мине, і на небосхилі вашого життя знову засяє сонце.
Немає коментарів:
Дописати коментар