понеділок, 17 жовтня 2022 р.

 

«НАЦІЯ НЕСКОРЕНИХ: КОЗАЦТВО ТА СЬОГОДЕННЯ»



сценарій до Дня захисників  і захисниць України

МЕТА:
– формувати уявлення учнів про обов’язок, мужність, героїзм;

– викликати почуття захоплення і гордості подвигами українських людей, здійсненними в роки війни і в мирний час;

– показати роль самовиховання в формуванні моральної стійкості, мужності, почуття обов’язку і відповідальності перед Вітчизною;

– викликати прагнення виховувати в собі волю, цілеспрямованість, моральну красу.

 


ВЕДУЧИЙ: 14 жовтня в Україні є особливим днем, який щорічно переповнює гордістю серця мільйонів громадян нашої держави. У цей день відзначають одразу чотири свята, пов’язані з різними історичними подіями. Православна церква святкує день Покрови Пресвятої Богородиці. З 1999 року згідно з Указом президента Леоніда Кучми у свято Покрови відзначають День українського козацтва. Також цей день вважається датою створення Української повстанської армії. Починаючи з 2014 року, 14 жовтня українці святкують День захисника України. Потреба у такому державному святі особливо гостро постала після російської анексії Криму та початку воєнних дій на сході України.

ВЕДУЧА: 14 жовтня православні християни святкують день Покрови Пресвятої Богородиці. У народі говорять: «Покрова накриває траву листям, землю снігом, воду – льодом, а дівчат – шлюбним вінцем». Це свято вважається одним із найбільш шанованих свят в Україні.

Зі святом Покрови співпадає святкування Дня українського козацтва. З давніх-давен Божа Матір вважалася покровителькою усього українського козацтва. А на Січі запорозькі козаки збудували церкву на честь Покрова Богородиці з її іконою. І, до речі, саме у цей день, козаки збирали Велику раду, на котрій обирали гетьмана й визначалися з подальшими військовими планами.

ВЕДУЧА: Відомий український етнограф Олекса Воропай писав, що після зруйнування Катериною ІІ Запорозької Січі, козаки, ідучи за Дунай, несли з собою ікону Покрови Пресвятої Богородиці. Цікаво, що козаки настільки глибоко й щиро шанували образ Покрови Божої Матері, вірили у її силу й урочисто святкували цей день, що у народі закріпилася й друга назва -  свята Козацька Покрова.

ВЕДУЧИЙ: Певно, не знайдеться в Україні людини, яка б не знала про козаків. Про них складено безліч творів, книжок і фільмів. Про козацький рід співається й у нашому державному гімні. Образ сміливого парубка, котрий захищає честь та волю нашого народу, міцно закарбувався у пам’яті поколінь. Тож, козак в українській культурі – звитяжний воїн, озброєний захисник Вітчизни, що боронить віру, гідність та звичаї усього нашого народу.

Друга спроба вибороти незалежність українського народу й держави здійснювалася у тяжкі 1917-1920 роки.

Третя  - під час розпаду радянської імперії, коли прокинувся волелюбний інтерес до власної історії й генетичної пам'яті.

Четверта спроба  – напевно, сьогоднішня. Адже, з 2015 року 14 жовтня є державним святом  – Днем захисника України.

Початок 2022 року нічим особливо не відрізнявся від року, що спливав. Війна на сході тривала вже вісім років. У країні змінювалися президенти, парламенти, уряди…

ВІДЕО: 5,11 хв.


ВЕДУЧА: 24 лютого 2022 року життя змінилося назавжди. Реальність розчахнулася на поняття “до війни”, ”під час війни”  та мрії про Велику Перемогу. Історія України просякнута героїкою перемог і, спустошуючими дух: поразками, прикладами жертовності та підступної зради. Піднесення національного духу, внутрішня єдність, популяризація національних  традицій і звичаїв, які формувалися впродовж століть - наші пріоритети.

З давніх- давен ми тільки те й робили, що боролися від ворогів ,що наче гієни намагалися відірвати шматок нашої рідної землі. Війна відкрила багато фронтів, ми всі – дорослі і діти, військові і цивільні - щодня беремо участь у масштабних баталіях чи невеличких сутичках.

ВЕДУЧИЙ: Хтось з перших днів пішов на фронт, хтось волонтерити. Всі наближають  нашу перемогу! З 2014 року пересічні українці намагаються зводити кінці з кінцями: харчуватися, сплачувати непомірне комірне, переживати карантинні обмеження «ковідного періоду», дистаційно працювати, навчатися, народжувати та виховувати дітей.

 Ми всі переживаємо трагічні події, зазнаємо втрат: руйнувань житла, перебування у підвалах та бомбосховищах, окупацію, евакувацію. І  сьогодні у цей важкий час війни,  ми ще більше переоцінюємо своє відношення до рідної землі, до Батьківщини.

ВЕДУЧА: Недавно я познайомилася з прекрасною жінкою -  Попик Тамарою Григорівною,  вона самобутній поет, пише гарні вірші.

Зараз до вашої уваги  учениця групи № 21 Сарнавська  Віра  прочитає вірш

Молитва і пісня поруч ідуть

Молюся до Тебе я, Боже                        

І пісню співаю тобі.

Дай захисту Неньці-Вкраїні

Не дай  сплюндрувати орді.

 

Отче Небесний, Спаси Україну.

Наших героїв від куль захисти.

Вертайтесь додому живими

Вас чекають батьки  й діточки.

 

До небес піднімаємо руки,

В молитві та в співі пісень.

Вони наша зброя, вони наша віра,

Це наша надія у завтрашній день.

 

У храмах лунають псалми і молитви,

Синам України сил додають.

Всевишній! Пошли благодаті солдатам.

Матінка Божа, най покриє їм путь.

 

Хай колосяться лани наші пишні,

Волошки і маки в полі цвітуть.

Хай біля хати стрічає калина

Молодят, що шлюбу ідуть.

 

З любовю у серці рід нам довжити,

Красуні народять нам козаків,

Які шануватимуть волю Вкраїни,

І не забудуть звитяги батьків.

 

Молитва і пісня-два берега річки,

Молитва і пісня-це сила Небес,

Молитва і пісня-праотча скарбниця,

Що в серце впадають із чистих озерць.

 

ВЕДУЧИЙ: Сила молитви дуже велика і кожен з вас допоможе молитвою собі, своїй родині. Молимося  за кожного воїна, який  боронить нашу Україну!  

Ми українці як би парадоксально це не звучало, впритул за багато століть національно - визвольної боротьби наблизилися до мрії мати  самостійну незалежну державу – без зашморгу на шиї, який душив  не одне покоління. Ворога як зовнішнього, так і внутрішнього, потрібно дотиснути, знищити під корінь, щоб не пустив навіть кволого пагінця у майбутнє, у якому зростатимуть і житимуть наші діти, онуки, правнуки…    

ВІДЕО: 1 хв.



ВЕДУЧА: Нам на долю випали непрості часи. У цьому двобої світла і пітьми ми мусимо неодмінно перемогти. Тому у цій священній національно- визвольній російсько– українській війні буде один переможець. І це будемо ми - українці, наші славні Збройні Сили України.

ВІДЕО : СУЧАСНА АРМІЯ УКРАЇНИ

ВЕДУЧА: І нині українська армія береже бойові традиції предків, тому у війську з’явилися назви з іменами легендарних українських полководців та уславлених формацій минулого. Спадкоємність поколінь знайшла відображення і в елементах одностроїв – головний убір "мазепинка", нарукавний тризуб. А гасло "Слава Україні! – Героям слава!" стало офіційним вітанням українського війська. До речі, сьогоднішні захисники України є спадкоємцями військових традицій Армії УНР та УПА, які також боролися за незалежність України. Нова сторінка в історії України та українських Збройних Сил пов’язана з подіями 2014 року. Коли російська федерація розгорнула військову агресію проти України, її війська окупували Крим, розпалили збройний конфлікт у Донбасі. Тисячі українських добровольців і волонтерів виступили на захист територіальної цілісності і державного суверенітету. В умовах війни відбулося відродження української армії.

 

ВІДЕО : 04.09 хв


ПІСНЯ: КАЛУШ - ДОДОМУ

ВЕДУЧА: Тож усіх нас із сьогоднішнім, таким багатогранним, святом. Бережімо себе та наших близьких, нашу країну, мову, традиції. Пам’ятаймо наших великих предків та їх звичаї. Будуймо свою історію та свою Україну зараз -  таку, якою бачили її наші предки, якою хочемо бачити її ми, для нас і для наших нащадків.

Нехай Пресвята Богородиця покриває Святою Покровою Український народ та наше військо, повсякчас підтримує нас, оберігає мужніх українських воїнів та їхні життя. І щоб у нашій Україні запанував довгоочікуваний мир!

Слава Україні!

Слава її захисникам!

понеділок, 3 жовтня 2022 р.

Історія 

    Археологічні розвідки, проведені археологом і краєзнавцем С. Маярчаком, свідчать, що життя тут розпочалось з доби бронзи (III—II тисячоліття до н. е.), відомі також знахідки селищ часів ранньої залізної доби I тисячоліття до н. е. До війни, в 1934 році, у селі Малашівці біля церкви був знайдений склеп з надгробним камінням, на якому були викарбувані слова: «Серафім Малишев 1576 рік». Біля церкви паслись коні і випадково один із коней провалився під склеп. В той час був секретарем комсомольського осередку, присланий з Проскурівського райкому комсомолу, Петренко. Він і організував молодь на розкопки склепу, де знайшли випалену дощечку «Серафім Малишев». Документи свідчать, що в часи спустошливих набігів татар і турків з Поділля багато людей було вивезено в рабство на ринок рабів у Крим. Малишев з групою людей був пересланий з болотівських земель і був старшим групи — провідником. Тому село було названо на його честь «Малашевцы». Старожили села згадують розповіді своїх дідів про те, що територія сіл Малашівці і Волиця ділилась на частини, які називалися: Висварівці, Кошорівці, Петруші, Абесінія. Після скасування кріпосного права в 1861 році селяни були наділені земельними ділянками, але не мали чим їх обробляти. Тому землі були скуплені за безцінь землевласниками Куржійом і Сильвестром. Столипінська реформа в 1906 році дала початок утворенню хуторів: Мервінський, Чугаєвський, Гороховський, Гончарів і Совишин хутір. В селах були побудовані вітряки, крупорушки, чотири млини, дві торгові крамниці. Розвивались кустарні ремесла (чоботарі, столяри, теслі, шевці). Єдиним вогнищем культури був Св. Михайлівський храм, побудований в 1779 році. В 1845 році проведено його капітальний ремонт і перебудова: підняли церкву на кам'яний фундамент, поставили нову дзвіницю. При церкві відкрилась церковно-приходська школа. Один із вихідців села Малашівці став членом Державної думи — Козак Михайло Олександрович. Він був самоучкою, а свій маєток в с. Малашівці після революції віддав під школу. В 1913 році земство відкрило чотирикласну школу, яка з 1932 року стала семирічкою.

Радянські часи 

У 1930 році на основі СОЗів селяни почали об'єднуватися в колгоспи (колективні господарства). Аби загнати людей у колгоспи, штучно організували голодомор. Активісти ходили по хатах і спеціальними пристроями шукали крупи, пшеницю. Люди вмирали сім'ями на вулицях і в будинках. У 1939 році колгосп «Зірка комунізму» села Малашівці був учасником Всесоюзної сільськогосподарської виставки. 22 червня 1941 року мирна праця жителів сіл Малашівці і Волиця була перервана війною. При окупації сіл було насильно вивезено на каторжні роботи в Німеччину 37 молодих людей. 24 березня 1944 року села було визволено від нацистських загарбників. При визволенні села загинуло 165 осіб, серед них — Герой Радянського Союзу Губенко Іван Матвійович. На його честь названо одну із вулиць села Малашівці. У післявоєнні роки почалася відбудова села. Натхненною працею, пліч-о-пліч, засівалися поля, будувалися будинки, з року в рік підвищувалися врожаї зернових та надої молока. В 1980-роках в селі Малашівці було побудовано великий молочний комплекс на 1000 голів великої рогатої худоби. За кошти колгоспу збудовано чотири одноквартирні будинки для спеціалістів колгоспу. В 1987—1988 роках побудований новий будинок культури, зведено два меморіальних комплекси загиблим воїнам-односельчанам в селах Малашівці та Волиця, проведено реконструкцію могили воїнів-визволителів. Згодом було прокладено шосейну дорогу до сіл — 6 км, а в 1990-1991 роках покладено асфальтовану дорогу. Невдовзі після цього висипано щебенем ще 7 км дороги.

Роки незалежності

В 1993 році колгосп перетворено в селянську спілку «Обрій», створено фермерське господарство «Світанок». В 1997 році з приходом на посаду сільського голови Малашовецької сільської ради Черешні Анатолія Миколайовича було продовжено газифікацію села Малашівці, яку було закінчено в 1999 році повністю. Благоустрій сіл підтримується протягом всіх останніх років і приклад цьому — засипані щебенем більшість доріг, проведено телефонні лінії по обох селах, наведено порядок на сільських кладовищах, налагоджене транспортне сполучення сіл з райцентром. Планується провести освітлення центральних вулиць села та відкрити дитячий садок на базі початкової школи. В 1996 році КСП «Обрій» одним із перших почало паювання земель сільськогосподарського призначення та майна. Всю техніку поділили по бригадах, залишився мінімум, яким було неможливо раціонально працювати. Посівів ставало все менше і менше. Зрештою господарство занепало. Все майно розподілили між власниками майнових сертифікатів і виставили на продаж, а земельні паї передано в оренду. Люди, які працювали в колгоспі, а це третина населення, залишилась без роботи. Але надії селяни не втрачали, оскільки почали будуватися приватні підприємства. Одним із перших стало будівельне підприємство «Основа», потім — ТзОВ «Автобан», ТзОВ «Веконд — Поділля», які діють і дотепер. Сучасність На території сіл Малашівці та Волиця функціонує початкова школа (село Малашівці), два фельдшерських пункти, будинок культури в селі Малашівці та сільський клуб в селі Волиця, є сільська бібліотека. Працює п'ять продовольчих магазинів, функціонує три духовних заклади (дві церкви та костьол). У селі Малашівці мешкає 539 осіб, в тому числі працездатного віку — 260. Пенсіонерів у с. Малашівці — 177. Дворів у селі Малашівці — 339. Символіка Затверджена 30 грудня 2015 року рішенням № 8 сесії сільської ради. Автор — О. С. Підгурський.    

Герб 

У зеленому полі золотий сніп пшениці. У лазуровій главі, відділеній срібною шиповидною нитяною балкою, чотири золотих вітряки в балку.

прапор

Прямокутне полотнище зі співвідношенням сторін 2:3, розділене на п'ять горизонтальних смуг — зелену, синю, білу, синю і зелену, у співвідношенні 3:1:1:1:3. У центрі полотнища жовтий сніп пшениці. 

персоналії

 Не оминули жителів села і події, які відбувалися в СРСР та Україні. Сосніцький Юрій Васильович у складі обмеженого контингенту радянських військ був учасником війни в Афганістані. Троє жителів села, Гусак Сергій Мефодійович, Гуменюк Микола Володимирович та Гурний Петро Степанович, були ліквідаторами аварії на Чорнобильській АЕС. Коли розпочались буремні події на сході України, жителі сіл Малашівці та Волиця, взявши зброю до рук, стали на захист суверенітету нашої держави. Учасниками АТО стали: Ананченко Віталій Вікторович, Скальський Юрій Антонович, Ратушняк Володимир Миколайович, Луцюк Сергій Володимирович, Алієв Олег Ельманович, Кадиш Василь Миколайович, Суховірський Сергій Миколайович, Салях Артем Вікторович, Кононенко Олексій Володимирович, Данилюк Віктор Васильович, Роюк Дмитро Миколайович, Бойко Артем Анатолійович, Ляховець Володимир Вікторович, Дзяворук Леонід Леонідович, Очеретний Ігор Петрович, Семенович Максим Іванович, Ковальчук Віталій Олександрович, Конопко Олексій Володимирович.




середа, 18 грудня 2019 р.

Ідеї-альтернативи проведення виховних годин


Добірка ідей, які допоможуть урізноманітнити виховні години, зробити групу дружною і швидко порозумітися зі своїми учнями. Як зі звичайної юрби учнів створити дружний клас? Як навчити учнів вирішувати конфліктні ситуації та оминати халепи? Як знайти спільну мову з кожним із 30-35 учнів та щодня надихати їх?
Перед вихователем стоїть чимало завдань. Однак кожен досвідчений вчитель знає, що насправді виховна робота здійснюється не планами єдиними і не обмежується програмою виховних заходів. Про те, які моделі осучаснення виховної роботи варто використовувати у своїй діяльності класним керівникам, ви можете дізнатись, переглянувши вебінар «Виховна робота та класне керівництво: не планами єдиними…» (лектор Інна Іванова).
До вашої уваги пропонується кілька ідей проведення виховних годин, які в доповнення до традиційного плану виховної роботи допоможуть об'єднати учнів групи, заохотити їх до навчання та творчості, створити дружню атмосферу, а також урізноманітнити традиційні виховні заходи. 
Можна розробити з учнями фірмовий знак групи
Що об'єднує ваших учнів, окрім того, що вони навчаються в одній групі? Спеціалізація групи, зацікавленість учнів певною грою, їхнє захоплення музичною групою тощо. З'ясуйте це та запропонуйте створити знак вашої професійної спільноти, який об'єднає групу.
Під час створення концепції фірмового знака групи за професією, скористайтесь методом креативного мислення ММА (метод морфологічного аналізу). А втілити проект допоможе спеціальна програма – Canva (безкоштовна і адаптована українською мовою).
Створіть разом особисту «капсулу часу»
Запропонуйте учням зробити своєрідну капсулу часу – написати собі в майбутнє листа, в якому кожен зможе описати свої мрії чи плани, розповісти про власні вподобання чи захоплення. Домовтеся, що листи у заклеєних конвертах мають зберігатися у класного керівника і будуть повернені власникам під час випуску.


Уявіть, наскільки цікаво і зворушливо буде відкрити на випуску конверт із листом, написаним собі кілька років тому, а в ньому – такі наївні мрії (цікаво, чи здійснилися?) і яскраві наліпки, і почерк ще зовсім дитячий. Повірте, учні будуть вдячні вам за ці спогади з дитинства! Щоб втілити цю ідею разом з учнями, приділіть час на окремій виховній годині.
Зробіть емоційний фотоальбом життя класу
У кожної групи є безліч світлин на кшталт: тут ми на святковій лінійці 1 вересня, тут ми шикуємося біля клітки слона під час екскурсії до зоопарку, а ось тут – у святковому вбранні на святі осені. Зазвичай такі спільні фото офіційні й тому нецікаві: всі дивляться в об'єктив і обов'язково посміхаються, незалежно від того, що відчувають у цей момент насправді.
Створіть разом альбом неформальних світлин групи! Час від часу робіть яскраві портретні знімки життєвих моментів: наприклад, чергові миють підлогу в класі, учні чекають на оголошення семестрових оцінок, реакція певних учнів на новину про додаткові канікули, спільне створення стінгазети та інше. Намагайтеся схопити момент. Зовсім не обов'язково, щоб учні спеціально позували для цього. Такі світлини відображають справжні емоції ваших учнів, тому згодом будуть значно ціннішими, ніж офіційні шаблонні знімки.
Зацікавте кожного учня позакласною роботою
Об'єднайте клас у групи за вподобаннями та зацікавте їх певною позакласною роботою, яка сприятиме розкриттю творчого потенціалу кожного учня. Наприклад, тим, хто захоплюються історією, буде цікаво вести щотижневий календар на кшталт «Цей день в історії». Ті учні, яким подобається роботи світлини чи відео, залюбки будуть створювати альбом класу або знімати і монтувати серії відеочасопису класного життя.
Також можна запропонувати учням разом видавати 1 раз на місяць стінгазету, в якій деякі учні будуть відповідальні за матеріал певних рубрик (наприклад, новини училища, музика, ігри, робототехніка, мандрівки тощо), колектив дизайнерів та ілюстраторів займатиметься її оформленням. Це буде сприяти формуванню навичок командної роботи у учнів та отриманню досвіду роботи над проектом. До того ж неформальне спілкування стимулюватиме встановлення дружніх відносин між однокласниками.
Переглядайте короткометражки і мультики з виховною метою
Хочете розповісти своїм учням щось важливе? Хтось посварився, поводив себе нечемно чи егоїстично? Не читайте з цього приводу нотації! Запропонуйте учням разом переглянути на цю тему короткометражку чи мультфільм. Чому? Спеціалісти стверджують, що більшість людей краще сприймає саме візуальну інформацію – вона швидше систематизується, а кольорові образи сприймаються більш емоційно, тому запам'ятовуються на триваліший час.
Оберіть певну тему (наприклад, інклюзія, сексуальна освіта, мотивація, булінг, розвиток емпатії, командна робота тощо), перегляньте разом короткометражку та запропонуйте поділитися думками й емоціями з цього приводу. А потім запропонуйте учням провести паралель між сюжетною лінією та подіями у групі: як вирішилась конфліктна ситуація в мультфільмі та як можна розв’язати аналогічну в житті.
Проводьте психологічне тестування
Кожному цікаво знати про себе все, а не тільки те, як учитель оцінює його рівень знань із певної дисципліни. Більшості учнів, особливо учнів першого та другого курсів, подобається малювати. Запропонуйте своїм учням пройти графічні психологічні тести, зміст яких можна розтлумачити за
малюнками, навіть не маючи фахової (психологічної) освіти.
Проводячи час від часу такі тести, ви зможете більше дізнатися про емоційний стан, страхи, мрії та переживання ваших учнів. На основі цієї інформації ви зможете знайти нові шляхи для порозуміння з ними.
Створіть неформальний куточок групи
Зробіть куточок групи. Але підійдіть до цього творчо – створіть його власноруч разом з учнями. Не обов'язково купувати спеціальні заготовки, його можна зробити з ватману формату А0, розкресленого на окремі комірки, кожна з яких буде прикрашена яскравими різноманітними візерунками.
Розмістіть у куточку світлини своїх учнів, на яких вони зовсім маленькі, календар з днями народження кожного учня, QR-коди інтернет-ресурсів із цікавими статтями тощо.
Майструйте різноманітні поробки разом
Усім цікаво щось майструвати власноруч. Однак чим старшими стають учні, тим менше у них для цього залишається часу. Проте створення поробок сприяє розвитку творчих здібностей і вміння концентруватися, виховує старанність та цілеспрямованість у учнів.
Під час виховної години запропонуйте школярам створити STEM-іграшку, застосувавши знання з фізики, створити 3D-книгу у техніці Pop Up про своє хобі, потренуватись опанувати техніки оріґамі та кірігамі, застосувавши знання з геометрії та інше. Надихнутися ідеями таких поробок ви можете, переглянувши статті у спеціальному розділі журналу.
Запрошуйте на класні години цікавих особистостей
У кожного з нас є знайомі, які подорожували в екзотичні країні, мають незвичайну професію, цікаве хобі, оригінальні здібності чи унікальний досвід. Мабуть, серед них знайдуться ті, хто залюбки розкаже про свій досвід учням.
Запросіть їх у гості на виховну годину. Учні будуть вам вдячні за цікавий урок-розповідь чи урок-бесіду!
Робота вихователя чи класного керівника щодня потребує чимало зусиль, винахідливості  та терпіння. Однак не даремно про таких вчителів інколи говорять, що вони справжні супергерої!
Ви маєте досвід керування групою? Вами апробовано чимало вдалих ідей проведення виховних годин та позакласних заходів?